Аналіз ринку праці в Україні

В умовах повномасштабної війни, економічної нестабільності та змін соціальних норм ринок праці України суттєво трансформувався. Ця стаття досліджує актуальні тенденції, проблеми та перспективи працевлаштування в країні.

Стан ринку праці: головні зміни

Український ринок праці зазнав серйозних змін після початку війни у 2022 році. Через масову мобілізацію, міграцію та бойові дії кількість кваліфікованих працівників значно скоротилася.

• Трудовий потенціал зменшився на 30%.

Міністерство економіки зазначає, що дефіцит кадрів став однією з головних проблем для роботодавців.

• Рівень вакансій повернувся до показників 2021 року.

Бізнес адаптувався до нових умов, однак знайти працівників стало значно важче.

Попри це, зростання вакансій супроводжується специфічними викликами: роботодавці часто не можуть запропонувати конкурентну заробітну плату, а кваліфіковані працівники відмовляються працювати за низькі ставки.

Чому виникає кадровий дефіцит?

1. Мобілізація та міграція.

Багато українців покинули країну, вступили до лав ЗСУ або загинули через війну.

2. Низькі зарплати.

Середній рівень заробітних плат не відповідає очікуванням працівників, особливо у сфері освіти, медицини та мистецтва.

3. Різноманітність вакансій, але відсутність релевантності.

Часто вакансії не відповідають кваліфікації працівників. Наприклад, психологу пропонують працювати менеджером із продажу чи логістом.

4. Високі вимоги за низьку оплату.

Роботодавці хочуть працівників, здатних виконувати роботу кількох людей, але платити за це мінімально.

Тенденції зростання заробітних плат

Згідно з даними НБУ, у 2023 році номінальні зарплати зросли на 22%. Найбільше підвищення зафіксоване у сфері поштових та кур’єрських послуг (до 43%). Проте такі позитивні зміни не стосуються всіх галузей.

• Зарплати вчителів та працівників мистецтва залишаються на низькому рівні.

• В уряді запропонували заморозити мінімальні зарплати у 2025 році, що ще більше загострює проблему.

Вплив дискримінації на працевлаштування

Український ринок праці стикається з упередженнями щодо віку, статі та зовнішності кандидатів:

1. Ейджизм.

Особи старші 40 років часто стикаються з відмовами, навіть маючи багаторічний досвід.

• 78% опитаних українців зазначили, що під час пошуку роботи стикалися з дискримінацією через вік.

2. Дискримінація за статтю.

У вакансіях часто зустрічаються вимоги щодо статі, наприклад, “шукаємо дівчину” або “потрібен чоловік”.

3. Пріоритет зовнішності.

Деякі роботодавці акцентують увагу на “приємній зовнішності”, що є дискримінацією за навичками.

Жінки на ринку праці

Повномасштабна війна змінила ставлення до жінок у професіях, які раніше вважалися чоловічими. Наприклад, жінки все частіше працюють водіями трамваїв чи автобусів.

• Історична дискримінація.

До 2017 року в Україні існував перелік із 450 професій, заборонених для жінок. Це обмежувало їхні можливості отримувати гідну оплату праці.

• Сучасні зміни.

Війна стимулювала жінок освоювати нові спеціальності, хоча гендерна нерівність досі залишається проблемою.

Перспективи розвитку ринку праці

Для вирішення проблеми кадрового дефіциту та забезпечення гідних умов праці необхідно:

1. Підвищувати заробітні плати.

Роботодавці мають створити конкурентні умови для залучення фахівців.

2. Спростити процедури працевлаштування.

Наявність великої кількості етапів відбору відлякує багатьох кандидатів.

3. Боротьба з дискримінацією.

Законодавство має активніше регулювати питання вікової та гендерної рівності на ринку праці.

4. Підтримувати освітню сферу.

Інвестиції в освіту створять базу для підготовки кваліфікованих кадрів.

Висновок

Ринок праці України переживає серйозну кризу, спричинену війною, демографічними змінами та економічними викликами. Вирішення цих проблем вимагає комплексного підходу: підвищення зарплат, подолання дискримінації, створення нових можливостей для працівників різного віку та статі. Тільки за умови структурних змін Україна зможе побудувати стійку економіку й забезпечити працевлаштування для всіх.